Вихідний пункт — розгалуження доріг до Ворохти і до  Яблони ці на виїзді з Татарова. Початкову частину траси від згаданого роз­доріжжя дорогою на Яблоницю до відгалужен­ня на Поляницю (4,5 км) доцільно проїхати автотранспортом. Далі йдемо дорогою до По-ляниці ще біля 1 км, після чого в лісі на правому боці дороги відшукуємо стежку типу "райтшток", яка прокладена правим збочем яру ... Читати далі »

Вся початкова частина маршруту на Синяк повністю співпадає з маршрутом на Хом'як аж до полонинки Барани. Далі переходимо плаєм' на полонину Хом'яків, повз згаданого джерела під вершиною Хом'яка. Проходимо полонину Хом'яків по всій довжині і на захід­ному краю полонини, починаємо підйом на Синяк плаєм, що з'єднує полонину Хом'яків з розміщеною на південь від Синяка полониною Темнатик. Плай на Т ... Читати далі »

Назвою "Арджелюжа" визначають най­ближчу околицю розгалуження доріг з Ворох-ти до Жаб'я (Верховини) і до спортбази на Заросляку під Говерлою. Вихідний пункт — згадане роздоріжжя. 6 км від тартаку в Ворохті, 9 км від заліз­ничної станції. Вихід потоком Озірним, через полонину Веснарку. Довжина траси 10 км, вертикальний підйом 700 м. Від згаданого роздоріжжя йдемо асфальто­ваною дорогою вздовж рік ... Читати далі »

Назвою "Арджелюжа" визначають най­ближчу околицю розгалуження доріг з Ворох-ти до Жаб'я (Верховини) і до спортбази на Заросляку під Говерлою. Вихідний пункт — згадане роздоріжжя. 6 км від тартаку в Ворохті, 9 км від заліз­ничної станції. Вихід потоком Озірним, через полонину Веснарку. Довжина траси 10 км, вертикальний підйом 700 м. Від згаданого роздоріжжя йдемо асфальто­ваною дорогою вздовж рік ... Читати далі »

Вихід через полонину Заросляк. Довжина траси 10,5 км, вертикальний підйом 1150 м (від бази "Заросляк", відповідно — 3,5 км і 800 м). Від лісництва в Завоєлі йдемо дорогою вздовж ріки Прут в південно-західному на­прямку. Після 1 км зліва — устя Озірного (вихід на Костричу), ще 2 км далі справа — устя Форещенки (вихід на Кукул). Дорога тимчасово змінює напрямок на південний і навіт ... Читати далі »

Довжина траси від залізничної станції Ла-зещина - 16 км і 1350 м угору. Це найлегший, хоча і досить довгий шлях виходу на Говерлу, правда, перші майже 10 км дороги можна проїхати автомобільним транспортом. Зі станції виходимо на дорогу, повертаємо направо і йдемо вгору долиною річки Лазещи-на. Проходимо під залізничним мостом, після 7,5 км дороги минаємо зліва устя потоку Фореска, що тече з- ... Читати далі »

Вихідний пункт - залізнична станція у Во-рохті (довжина траси - 10,5 км, підйом 800 м угору). Зі станції йдемо до переїзду стежкою попри залізницю, минаємо переїзд, після чого пішо­хідним мостиком переходимо на другий бік Пруту, повертаємо наліво і виходимо на заліз­ничну колію безпосередньо за другим віадук-том. Тут перетинаємо залізницю і слабо по­мітною стежин ... Читати далі »

Довжина траси від залізничної станції Ясі-ня — 11 км і 1370 угору. Початкова частина дорога веде відкритим хребтом між річками Чорна Тиса і Лопушан-ка, наліво від залізничної лінії. На цей хребет дістанемося будь-якою стежкою з лівого (схід­ного) боку залізниці. На хребті повертаємо направо і йдемо плаєм в загальному напрямку на південь досить лагідно угору, після 4 км дороги заходи ... Читати далі »

Вихідний пункт — міст через ріку Стрий між Нижнім і Верхнім Синевідськом. Ідучи зі Стрия, безпосередньо перед зга­даним мостом, справа зауважуємо дорогу, яка веде далі цим же (географічно лівим) берегом ріки Стрий. Йдемо приблизно 2 км, переходимо невеликий потічок, який тут впадає в Стрий і повертаємо направо вверх на доріжку. Вона поступово виводить нас на широкий лагідний хребет з досить ви ... Читати далі »

Вихідний пункт - спортивно-туристична база "Заросляк" (довжина траси 6 км, верти­кальний підйом 500 м). Початок маршруту співпадає з описаною вище трасою виходу до корпусу Інституту бо­таніки АН на полонині Пожижевській. Від бу­динку йдемо в напрямку на південь дещо вниз стежкою, яка потім заходить в ліс і веде паралельно до головного хребта Чорногори, на висоті біля 1500 м. Це одна із побудованих Ще до ... Читати далі »

В Квасах йдемо автодорогою в північному напрямку, проходимо під залізничним мостом, трохи далі повертаємо направо на міст через Чорну Тису. Тут біля турбази, на лівому (географічно правому) боці невеликого потічка починається дорога, яка веде лісом по схилах' Квасівського Менчула і недалеко від його вершини (1314 м) виходить на полонину, роз­міщену на західному відгалуженні гори Шесул ( ... Читати далі »

Вихідний пункт — залізнична станція у Гребенові (довжина траси 5 км, 680 м угору). Йдемо до моста на Опорі. За мостом піднімаємось доріжкою, що веде правим боком потічка Гребснівця, до початку лісу. Тут доріжка повертає вліво в ліс і виводить на полянку на хребті. Хребтом веде стежка в напрямку на північний схід, спершу полянами, пізніше лісом і після при­близно 2 км дорог ... Читати далі »

Вихідний пункт — відгалуження дороги до села Кам'янка, 5 км вище Верхнього Синевід-ська. Відразу за відгалуженням дорога перети­нає залізницю Стрий-Лавочне, мостом пе­реходить ріку Опір і входить в долину річки Кам'янка. Йдемо дорогою, спершу лівим бо­ком річки. Пройшовши 2 км, перех ... Читати далі »

Вихідний пункт — залізнична зупинка в Дорі. Вихід долиною Кам'янки (9 км, 900 м угору). Від зупинки йдемо вправо через переїзд, поміж хатами села, , справа на горі бачимо церкву, зліва протікає потік Кам'янка. Дохо­димо до роздоріжжя — вправо дорога йде далі селом, вліво через міст на Кам'янці веде до лісництва і в ліс. Перед роздоріжжям старо­винний придорожний хрест. Йдемо через міс ... Читати далі »

Весною 1915 р. в околицях гори Маківки мали місце важкі бої Українських січових стрільців з царською російською армісю. Цвинтар полеглих в цих боях УСС знаходить­ся близько вершини гори Маківки, на її пів­денних схилах. До 1939 р. тут щорічно, в першу неділю серпня відбувалося поминальне богослужіння, на яке приходили сотні і тисячі людей з цілої Галичини. Тепер тут ств ... Читати далі »

Вихідний пункт — залізнична станція Тухля (довжина траси 6 км і 650 м угору). Від залізничної станції йдемо назад 200 м і повертаємо направо в яр невеличкого потічка. Доріжка по його правому (географічно) боці виведе нас на полянку, звідки гарні краєвиди на Тухлю і навколишні гори. Тут повертаємо вліво (північний схід) і лінією хребта йдемо угору, спершу лагідно, відтак досить стрімко лісом на ... Читати далі »

Найвища гора Сколівських Бескидів — гора Парашка, доступна з різних місцевостей, про­те найзручнішими вважаються виходи з міста Сколе та з села Коростів. Вихід з міста Сколе (10 км і 800 м угору). Вихідний пункт — з'єднання центральної автодороги міста Сколе з його обвідною авто­трасою на південному краю міста. Тут на західному боці обвідної автотраси звертаємо на дорогу,  яка  біля щогл ліні ... Читати далі »