Весною 1915 р. в околицях гори Маківки мали місце важкі бої Українських січових стрільців з царською російською армісю. Цвинтар полеглих в цих боях УСС знаходить­ся близько вершини гори Маківки, на її пів­денних схилах. До 1939 р. тут щорічно, в першу неділю серпня відбувалося поминальне богослужіння, на яке приходили сотні і тисячі людей з цілої Галичини. Тепер тут створюєть­ся меморіальний комплекс. Вихідний пункт — залізнична станція Тухля. Через село Грабовець (10 км 500 м угору). Виходимо на головну дорогу Тухлі, повер­таємо вліво, минаємо церкву, розмальовану Корнилом Устіяновичем, доходимо до роздо­ріжжя, де вправо відгалужується дорога до Го-ловецька. Йдемо туди дорогою вздовж річки Головчанки до місця, де зліва впадає в неї невеличкий потічок Грабовецький (приблизно 4,5 км від залізничної станції). Переходимо по кладці Головчанку і йдемо болотистою доріж­кою   вздовж   потічка   на   південний   захід.
Пройшовши приблизно 2 км, зустрічаємо пер­ші хати села Грабовець. Тут стараємося знай­ти якусь доріжку чи стежинку, яка вивела б нас на невисокий хребет, що розділяє долину потічка Грабовецького і розміщену на заході від неї долину потічка Пшанецького. Виходи­мо на цей хребет, різко повертаємо направо і далі йдемо в напрямку майже на північ, про­сто на видну перед нами залісену вершину Маківки. Дорога спершу йде у відкритому те-рекі, відтак заходить в ліс і під кінець досить стрімко піднімається угору.
Через присілок Половецька, Пшанець (14 км 500 м угору). Дорога довша, але легша. Крім цього, біля 10 км можна під'їхати автотранспортом. Зі станції йдемо, як вказано в маршруті че­рез Грабовець, повертаємо на дорогу до Голо-вецька, йдемо нею близько 7 км від моста на Опорі, до роздоріжжя, де вліво відгалужується дорога на південь, до присілка Пшанець. Йдемо ще 2 км, зліва зауважуємо вододільний хребет, за яким — долина потічка Грабовецького і село Грабовець. Переправляємося через потік Пша-нецький і піднімаємося угору на цей хребет однією з доріжок, що видніється перед нами. На хребті повертаємо вліво, виходимо в ліс і доріжкою, як вказано в маршруті через Грабо­вець, виходимо до меморіального цвинтаря.
Сходити будемо однією з доріг виходу. За­стерігаємо перед спокусою сходити безпосеред­ньо лісом в долину потоку Грабівця. Непогані вгорі стежки, в нижній частині заведуть в практично непрохідні завали.