Українські дерев'яні храми – прекрасні і автентичні пам'ятки, в яких, напевно, найбільше виражені національні риси архітектури. Козацькі церкви Лівобережжя, храми Поділля, шедеври закарпатської дерев'яної готики, які не мають аналогів у світі, відомі лише обмеженому колу фахівців та аматорів, залишаючись поза увагою внутрішнього туризму, та й суспільства взагалі. Пожежі, замокання, навмисне знесення через міжконфесійні суперечки, варварське обшивання бляхою і пластиком – скільки пам'яток вже втрачено, і скільки ще загине через людську недбалість?
Моє дитинство прийшлося на ті часи, коли дитячих садочків в Кам‘янці було вдвічі більше, аніж зараз — і туди були черги. Тож щоранку мене, заспану і заплакану, мама відводила в садок від її заводу, що знаходився майже в іншому кінці міста.vА забирав мене з цього дитячого кількагодинного рабства, як правило, дідусь. Додому ми поверталися через Старе місто. Якщо уявити траекторію моїх щоденних походів „дім-садок-дім”, то вийде правильний трикутник: витягнута в струну гіпотенуза проспекту вранці, броунівський рух дитячого майданчика вдень, два катети, до фортеці та звідти додому, перерізані гнучкою стрічкою Смотрича, ввечері.
Першочерговим завданням цього проекту є відродження і розвиток Українських Карпат як туристичного регіону та розвиток активного відпочинку у регіоні. Сподіваємося, Ви знайдете на цьому сайті багато чого, що Вас зацікавить. Сайт ще далеко не наповнений так, як планувалося, і постійно доповнюється. Приймаються усі пропозиції щодо покращення сайту.
Якщо будь-якій людині зав'язати очі, перемістити її до Чернівців, і там їх розв'язати, а потім запитати людину, в якій же країні вона опинилася, то він назве будь-яку країну, але не Україну. Чернівці настільки виділяються з основної маси українських міст, що можна годинами бродити по місту, роззявивши рот, дивлячись на шедеври архітектури, і ставлячи собі питання, хто ж це все побудував. Місто сміливо можна назвати "маленьким Віднем". І лише звучання ненависного шансону з дверей питних закладів опускає тебе на рідну землю і говорить тобі, що ти все ж таки в Україні.
Відділ метеорологічних прогнозів є основним оперативно-виробничим підрозділом центру аналізу, прогнозування гідрометеорологічних умов та гідрометзабезпечення Українського гідрометцентру. У відділі працюють 37 спеціалістів, більшість з них має досвід роботи 20-30 років. Але останнім часом колектив поповнився молодими спеціалістами (9 чоловік) випускниками Київського університету імені Тараса Шевченка (географічний факультет, кафедра метеорології) та Одеського екологічного університету (метеорологічний факультет, кафедра синоптичної метеорології).
Цей сайт базований на «генштабівських» карт ах Карпат у масштабі 1:100 000, котр і подан і в двох режимах – «регіон» та «юніт». На головній сторінці Ви маєте можливість створити точки на нашій мапі, описати маршрут чи викласти свої враження від мандрівок у статті з фотогалереєю. Реєстрація на сайті відсутня - після того, як ви зробите свій вклад у наш спільний проект, на вказаний вами email буде вислано унікальний лінк, який дозволить вам редагувати вашу частину сайту Drymba.net в майбутньому.
Створення НППВ має свою довгу передісторію. Перші спроби створення в Буковинських Карпатах великої лісової природоохоронної території були ще в 1947 – 1948 роках. Потім ці спроби неодноразово активізовувались фахівцями різних установ в 70-80-х роках минулого сторіччя, однак з причин територіальної неконкретики і різнобою думок, а також спротиву обласного тресту «Чернівецьліс» вони не були реалізовані. На початку 70-х років на території, яку нині займає НПП Вижницький, створюються перші заповідні об’єкти.
Українські дерев'яні храми – прекрасні і автентичні пам'ятки, в яких, напевно, найбільше виражені національні риси архітектури. Козацькі церкви Лівобережжя, храми Поділля, шедеври закарпатської дерев'яної готики, які не мають аналогів у світі, відомі лише обмеженому колу фахівців та аматорів, залишаючись поза увагою внутрішнього туризму, та й суспільства взагалі. Пожежі, замокання, навмисне знесення через міжконфесійні суперечки, варварське обшивання бляхою і пластиком – скільки пам'яток вже втрачено, і скільки ще загине через людську недбалість?
Моє дитинство прийшлося на ті часи, коли дитячих садочків в Кам‘янці було вдвічі більше, аніж зараз — і туди були черги. Тож щоранку мене, заспану і заплакану, мама відводила в садок від її заводу, що знаходився майже в іншому кінці міста.vА забирав мене з цього дитячого кількагодинного рабства, як правило, дідусь. Додому ми поверталися через Старе місто. Якщо уявити траекторію моїх щоденних походів „дім-садок-дім”, то вийде правильний трикутник: витягнута в струну гіпотенуза проспекту вранці, броунівський рух дитячого майданчика вдень, два катети, до фортеці та звідти додому, перерізані гнучкою стрічкою Смотрича, ввечері.
Першочерговим завданням цього проекту є відродження і розвиток Українських Карпат як туристичного регіону та розвиток активного відпочинку у регіоні. Сподіваємося, Ви знайдете на цьому сайті багато чого, що Вас зацікавить. Сайт ще далеко не наповнений так, як планувалося, і постійно доповнюється. Приймаються усі пропозиції щодо покращення сайту.
Якщо будь-якій людині зав'язати очі, перемістити її до Чернівців, і там їх розв'язати, а потім запитати людину, в якій же країні вона опинилася, то він назве будь-яку країну, але не Україну. Чернівці настільки виділяються з основної маси українських міст, що можна годинами бродити по місту, роззявивши рот, дивлячись на шедеври архітектури, і ставлячи собі питання, хто ж це все побудував. Місто сміливо можна назвати "маленьким Віднем". І лише звучання ненависного шансону з дверей питних закладів опускає тебе на рідну землю і говорить тобі, що ти все ж таки в Україні.
Відділ метеорологічних прогнозів є основним оперативно-виробничим підрозділом центру аналізу, прогнозування гідрометеорологічних умов та гідрометзабезпечення Українського гідрометцентру. У відділі працюють 37 спеціалістів, більшість з них має досвід роботи 20-30 років. Але останнім часом колектив поповнився молодими спеціалістами (9 чоловік) випускниками Київського університету імені Тараса Шевченка (географічний факультет, кафедра метеорології) та Одеського екологічного університету (метеорологічний факультет, кафедра синоптичної метеорології). 
Цей сайт базований на «генштабівських» карт ах Карпат у масштабі 1:100 000, котр і подан і в двох режимах – «регіон» та «юніт». На головній сторінці Ви маєте можливість створити точки на нашій мапі, описати маршрут чи викласти свої враження від мандрівок у статті з фотогалереєю. Реєстрація на сайті відсутня - після того, як ви зробите свій вклад у наш спільний проект, на вказаний вами email буде вислано унікальний лінк, який дозволить вам редагувати вашу частину сайту Drymba.net в майбутньому. 
Створення НППВ має свою довгу передісторію. Перші спроби створення в Буковинських Карпатах великої лісової природоохоронної території були ще в 1947 – 1948 роках. Потім ці спроби неодноразово активізовувались фахівцями різних установ в 70-80-х роках минулого сторіччя, однак з причин територіальної неконкретики і різнобою думок, а також спротиву обласного тресту «Чернівецьліс» вони не були реалізовані. На початку 70-х років на території, яку нині займає НПП Вижницький, створюються перші заповідні об’єкти. 
