Вихідний пункт — залізнична зупинка в Дорі. Вихід долиною Кам'янки (9 км, 900 м угору). Від зупинки йдемо вправо через переїзд, поміж хатами села, , справа на горі бачимо церкву, зліва протікає потік Кам'янка. Дохо­димо до роздоріжжя — вправо дорога йде далі селом, вліво через міст на Кам'янці веде до лісництва і в ліс. Перед роздоріжжям старо­винний придорожний хрест. Йдемо через міст, незабаром зустрічаємо знову роздоріжжя, по­вертаємо направо, через другий міст переходи­мо Кам'янку і йдемо лівим (географічно) бо­ком річки до місця, де справа до неї впадає невеличкий потічок (1,5 км від хреста). Тут лавочка і мала альтанка. Йдемо далі цією ж дорогою вздовж Кам'янки, не звертаючи на деякі її відгалуження направо. Минаємо резер­вуари та інші об'єкти нафтодобувного госпо­дарства, які знаходяться справа вище нашої дороги, і доходимо до досить широкої долини, де є устя чергового потоку, що тут впадає в Кам'янку. Далі йдемо долиною Кам'янки, до­рога піднімається дещо угору, минає два наф­тодобувні станки і приводить до роздоріжжя, де   вправо   угору   відгалужується   тракторна дорога в ліс (4 км від хреста). Ця дорога ви­водить на хребет, що замикає долину Кам'ян­ки від півночі. На хребті Зустрічаємо широку дорогу, яка веде з Делятина під Синячку. По­вертаємо наліво і йдемо нею в напрямі на за­хід, просто на вершину Синячки, що виднієть-ся перед нами. Перед самою вершиною знову роздоріжжя. Повертаємо направо, маючи зліва схили Синячки. Дорога поступово піднімається угору і виводить на давню полонину Лазок на захід від вершини. Тепер тут розміщені об'єк­ти нафтодобувного господарства. На краю по­лонини повертаємо різко наліво і стежинкою через рідкий ліс, вище бездоріжжям по цеко-тах добираємося до вершини. Вихід хребтом Чорногориці і через поло­нину Щевку (9 км, 900 м угору). Від зупинки у с. Дорі йдемо залізничною дорогою через «міст на Кам'янці і відразу за ним повертаємо направо, на стежку, яка до­сить стрімко угору виведе нас лісом на хре­бет, що замикає долину Кам'янки з півдня. Після досить довгого і важкого підйому доріж­кою, яка веде цим залісеним хребтом, виходи­мо на полянки Чорногориці, звідки гарні кра­євиди Яремча. Проходимо невисоку вершину з тріангуляційним знаком, за нею неглибоке сід­ло і знову заходимо в ліс, згідно з лінією хребта — спершу униз, потім знову угору. В лісі, недалеко до кінця підйому, вліво відгалу­жується болотиста стежинка, яка майже гори­зонтально виводить на полянку. Тут знахо­диться джерело доброї води, дещо нижче — доріжка виходу на Синячку з Яремча. Далі дорога веде узбіччям гори Погар (1225 м) майже горизонтально в західному напрямі і виходить на полонину Щевка; з неї гарний краєвид на Довбушанку та її сусідів (напрям — південний захід). Тут дорога повертає май­же на північ і веде просто під Синячку, зали­шає вершину справа і повертає на полонину Лазок. Нам треба зійти з дороги направо і бездоріжжям, через рідкий ліс добиратися до вершини. Сама вершина Синячки не має вигляду ко­нуса, це швидше трапеція, верхня горизон­тальна грань якої простягається на кілька де­сятків метрів з заходу на схід. Безлісий захід­ний край цієї грані вкритий цекотами великого розміру. З північного боку вершини — небезпечне глибоке провалля. Краєвиди, які в добру погоду можна огля­дати з вершини Синячки, — одні з найгарні-ших в Українських Карпатах. А саме, на пів­дні, над повздовжним хребтом Явірника бачи­мо головні вершини східних Горганів: Хом'як, Синяк, Горган, направо від них — Довбушан­ку і Полянський, далі — Козі Горган, Стани-мир, Чортку, над ними на останньому плані — Сивулю і Високу. Сходити з Синячки до Дори можна однією з доріг виходу. Причому, йдучи через Чорно-горицю, можемо дещо скоротити дорогу. Для цього, прямуючи дорогою Лазок-Щевка, не доходимо до Щевки, а відразу за місцем, де ця дорога виходить з лісу, повертаємо наліво і виходимо на берег стрімкого узбіччя над дже­рельними потоками Кам'янки, звідки гарний краєвид на Дору. Тут відшукуємо яку-небудь стежинку вниз і після досить важкого спуску на декілька десятків метрів виходимо на гори­зонтальну дорогу, яка тут проходить поперек східного боку Синячки. Біля неї джерела дуже доброї води. На цій дорозі повертаємо направо і виходимо, маючи вершину Погар з правого боку, на лінію хребта Чорногориці, яким і сходимо до Дори.