Назвою "Арджелюжа" визначають най­ближчу околицю розгалуження доріг з Ворох-ти до Жаб'я (Верховини) і до спортбази на Заросляку під Говерлою. Вихідний пункт — згадане роздоріжжя. 6 км від тартаку в Ворохті, 9 км від заліз­ничної станції. Вихід потоком Озірним, через полонину Веснарку. Довжина траси 10 км, вертикальний підйом 700 м. Від згаданого роздоріжжя йдемо асфальто­ваною дорогою вздовж ріки Прут в південному напрямку, проходимо невелику оселю Завоєлю (тут знаходитеся туристичний притулок, вище — початок Карпатського державного заповідника). З лівого боку минаємо устя Озірного і повертаємо в його долину. Цією долиною по добрій дорозі йдемо 1,5 км, після чого за устям другого право­бічного потічка сходимо вліво на плай, який лі­сом догори виведе нас на полонину Веснарку, розміщену на південно-західних узбіччях Костричі. Повертаємо направо і, траверзуючи південні узбіччя полонини, виходимо на лінію хребта Костричі. Йдемо далі в східному напрям­ку і нарешті опиняємось на вершині. Вихід через перевал Ворохта-Жаб'є і при­сілок Буковієн. Довжина траси 9 км, вертикальний підйом 700 м. Від роздоріжжя в Арджелюжі йдемо доро­гою на Жаб'є аж до перевалу, де ця дорога різко повертає наліво вниз. Тут залишаємо Жаб'ївську дорогу, далі йдемо в попередньому напрямку болотнистою стежкою в ліс вододі­лом між допливами Пруту (справа) і Черемо­шу (зліва). Переходимо невеликий безлісий хребет, минаємо декілька хат присілка Букові­єн і підходимо до підніжжя потужного хребта Костричі. Тут найважча частина траси — по­трібно на відстані 1 км взяти вертикальний підйом приблизно 500 м фактично по без­доріжжю, якщо не враховувати худоб'ячих стежок. Тоді виходимо на хребет Костричі, повертаємо вліво і вже без труднощів виходи­мо на його вершину. Панорама Костричі дає, безумовно, найкра­щий перегляд головного хребта Чорногорії. Його вершини (справа наліво): Петрос (2022 м), Говерла (2061 м), Брескул (1950 м), Пожижевська (1822 м), Данциш (1866 м), Гомул (1750 м), Туркул (1935 м), Шинці (1866 м), Ребра (1977 м), Томнатик (2018 м), Бребенескул (2036 м), Менчул (2002 м), Смотрич (1901 м), Стайки (1749 м). Направо від Чорногори добре видно Закар­патський хребет СвИдовець з Близницею (1883 м) і Татульською (1774 м), далі на­право Братківську (1792 м), групу Довбушан-ки, Явірник-Горган. Наліво спостерігаємо гори над Жаб'єм: групу Ротила (1484 м), Білу Ко­билу (1473 м), далі Лисину Космацьку (1464 м). Сходити вниз можна однією з доріг виходу. Можна також зійти до присілка Жаб'я, Крас-ника. Для цього йдемо хребтом Костричі в напрямку на південний схід до його останньої над Черемошем вершини Гедья (1348 м), звід­ки сходимо просто в долину Черемошу вище Красника. Відстань від вершини Костричі до Жаб'я-Ільці (відгалуження дороги до Ворохти) — 12 км.