Вихідний пункт - міст вузькоколійки на р.Молодій біля її устя до Лімниці. Довжина траси (горизонтально) - 24 км, вертикальний підйом приблизно 1100м. Від моста вузькоколійки йдемо угору вздовж Лімниці в загальному напрямку на південь. Після приблизно 4 км справа відкри­вається долина потоку Пстроса, який збирає води з-під гір Попаді,  Грофи і  Канусяків. Пройшовши ще 3 км, зліва бачимо устя пото­ку Бистрика, вздовж якого йде відгалуження вузькоколійки*. Йдемо туди. В долині Бистри­ка, на відстані біля 1,5 км від устя є гурто­житок лісорубів, дещо вище зліва - устя не­великого потічка Лопушна (також Боревка). Безпосередньо за містком вузькоколійки зліва починається стежка типу "райтшток", яка ве­де спершу на північний схід, відтак на півден­ний схід, часом кількома закосами серпантина, аж під одну із вершин хребта Сивулі - Боревку (1595 м). Це приблизно 4 км від гурто­житку. Далі ця стежка веде південно-західним узбіччям хребта Сивулі майже горизонтально, лісом, на висоті приблизно 1500 м, тобто на 250-300 метрів нижче хребта. Стежка дуже петляє і після приблизно 7 км виводить на південні узбіччя, вкриті цекотами і жерепом, вищої другої вершини Сивулі (1836 м). Після наступних 2 км походу стежкою, яка обходить з півдня першу вершину Сивулі (1815 м), ви­ходимо на сідло Рущина (1424 м), де зустрі­чаємо руїни давнього туристичного притулку. Загальний напрямок походу вздовж хребта Сивулі - південний схід. На галявині біля руїн змінюємо напрямок на північний і відшукуємо серед заростів же-репу кам'янисту стежину, яка веде угору, по­декуди серпантином, на першу вершину Сиву­лі (1815 м). Вийшовши туди, бачимо на пів­нічному заході на відстані 1 км другу, вищу вершину (1836 м). Туди можна дійти по це-котах старою військовою стежиною вздовж хребта. Можливий теж і дещо інший варіант вихо­ду на вершини Сивулі. Для цього, вийшовши з долини Бистрика під вершину Боревки, за­лишаємо справа стежку, яка веде південними узбіччями хребта Сивулі і звертаємо наліво угору на сідло під Боревкою на цьому ж хребті. Далі йдемо хребтом "з верха на верх" згідно з його напрямком, тобто на південний схід, аж до вищої, а відтак нижчої вершини Сивулі. Ця траса значно коротша: від сідла під Боревкою до вершини Сивулі (1815 м) — приблизно 4 км, проте це необов'язково озна­чає виграш в часі. Справа в тому, що весь хребет вкритий цекотами і жерепом. В до­воєнні часи в жерепі була прорубана тури­стична стежина, але тепер, при відсутності консервації, вона мусіла б дуже зарости. Точ­ної інформації про її теперішній стан у нас немає. Краєвиди з вершини Сивулі мало відрізня­ються від тих, що їх видно з Грофи. На пів­нічному заході спостерігаємо долину Солот­винської Бистриці з оселями Гута і Пороги, а на півдні - групу Братківської і східну час­тину закарпатського полонинського хребта Свидовець. Сходити з Сивулі до Осмолоди можна цією ж дорогою виходу. В гарну суху погоду можна повертатися вздовж лінії хребта, орієнтуючись на давню стежку по цекотах і долаючи часті поля заростів жерепу. При цьому, сходячи з другої вершини Сивулі (1836 м), треба вважа­ти, щоби не йти по лінії найменшого нахилу хребта на захід, а йти майже прямо на пів­ніч, куди звертає головний хребет. Йдучи хребтом, проходимо не названу вершину (1772 м), відтак Боревчину (1696 м) і сходи­мо в сідло під Боревкою, від вершини (1836 м) біля 3 км. Тут на західному боці хребта треба підшукати стежку виходу з долини Бистрика і зійти нею вниз до згаданого раніше гуртожитку лісорубів. Сходження хребтом Сивулі дозволяє милу­ватись гарним краєвидом, але через труднощі проходження полями жерепу значного виграшу в часі не буде. Найкоротшою і найзручнішою трасою сход­ження з Сивулі до Осмолоди є шлях через Рущину безпосередньо в долину Бистрика. Для цього з-під руїн на Рущині йдемо вздовж давнього кордону вододільним хребтом між по­токами Бистрик (на заході) і Салатрук (на сході) в напрямку на захід приблизно 1 км, спершу униз, а відтак дещо угору. Тут водо­дільний хребет змінює напрямок на південний захід. З правого боку приєднується невисокий залісений боковий хребет, паралельний до хребта Сивулі. Цим хребтом веде стежка в долину Бистрика, спершу лісом, потім через старий зруб. Після приблизно 3 км стрімкого сходження стежка зведе нас в долину Бистри­ка біля устя справа ще одного потічка з-під Сивулі.  Далі  дорога  донизу  йде  практично руслом потоку Бистрика, що пішоходам не ду­же зручно. Щоб уникнути цього, треба піді­йти угору вздовж потічка, що впадає в Бис­трик справа, кількадесят метрів і тут наліво від нього відшукати в лісі стежку, паралельну до Бистрика. Після приблизно 1 км ця стежка виведе нас на кращу дорогу вздовж Бистрика. Всього проходимо долиною Бистрика до гурто­житку лісорубів біля 6 км, при кінці цього шляху з'являється вузькоколійка, вздовж якої дійдемо до Осмолоди, подолавши приблизно 9 км. В долину Лімниці з Сивулі можна зійти також верхами, через Ігровище (1815 м) і Матагів (1672 м). Для цього йдемо через дру­гу вершину (1836 м) хребтом Сивулі, як було сказано вище, в сідло під Боревкою (1595 м). Справа внизу зауважуємо сідло (1344 м), злі­ва від якого долина потоку Лопушна, що впа­дає в Бистрик біля гуртожитку лісорубів, а справа джерельні потічки другого потоку Ло­пушна - притоки Солотвинської Бистриці. Нам треба зійти на це сідло. Відшукати сте­жину вниз, починаючи з вкритого цекотами хребта дуже важко, практично неможливо і приходиться спускатися бездоріжжям через зарості жерепу в напрямку приблизно на пів­ніч. На сідлі досить зручне місце для ночівлі, близько є вода. З сідла далі йдемо в північно­му напрямку, підіймаючись на хребет Ігрови-ща, спершу рідким лісом, кам'янистою стеж­кою і бездоріжжям по дрібних цекотах, що не справляє великих труднощів. Хребет Ігровище на півночі закінчується вершиною Висока (1805 м), яку можемо обійти зліва. Дальший шлях сходження в долину Лімни­ці через Матагів і Фашори співпадає з описа­ним вище шляхом виходу на Високу і приво­дить до Кузьмінця (4 км нижче Осмолоди). Можна теж, зійшовши з Матагова, в сідлі під Фашорами, відшукати зліва стежку прямо до Осмолоди через т. зв. Соферу.