Вихідний пункт — міст вузькоколійки на річці Молодій біля її устя до Лімниці. Вихід через сідло між горами Грофа і Кінь (довжина траси 9 км, вертикальний підйом 1035 м). Йдемо в західному напрямку 2 км дорогою долини річки Молодої до устя зліва правобіч­ного її допливу — потоку Котельця. Перехо­димо потік Котелень і на лівому (географічно) його боці відшукуємо доріжку, яка веде лісом угору в південно-західному напрямку, і після З км досягає, горизонтальної мисливської стеж­ки, типу "райтшток", що траверзує справа вершину гори Кінь. Повертаємо наліво, обхо­дамо "райтштоком" вершину Коня і виходимо на сідло між Конем і Грофою. Тут перед нами найважча частина траси: майже 2 км підйому на вершину Грофи (напрям — південний захід) бездоріжжям • по цекотах, серед заростів жерепу при різниці висот 480 м. Можна уникнути цих труднощів, якщо від сідла під Конем піти налі­во (на схід) "райтштоком". що майже горизон­тально обходить вершину Грофи і після 4 км виходить на полонину Плісце, на південь від цієї вершини. Тут повертаємо направо і лагідні­шим узбіччям добираємося до вершини, засипа­ної відносно дрібними цекотами. Довжина траси збільшується при цьому до 12 км. Вихід потоком К отель це м через полонину Плісце (довжина траси 11 км, вертикальний підйом 1035 м). До устя Котсльця йдемо, як і в поперед­ньому варіанті. Заходимо в його долину і йде­мо не завжди доброю доріжкою вздовж цього потоку в напрямку на південний захід. Після 7 км від устя Котельця до Лімниці доріжка перетворюється в стежку-серпаитин, яка кіль­кома закосами виводить на верхню межу лісу, де з'єднується зі згаданою вище мисливською горизонтальною стежкою — "райтштоком" і виводить на полонину Плісце. Звідти йдемо в північному напрямку до вершини Грофи. Це найкоротший і найлегший вихід на Грофу, правда, болотниста дорога долиною Котельця одноманітна і нецікава. З полонини Плісце можемо спостерігати вершини   найближчого   її   оточення.   Це   на півночі — Грофа, направо від неї Кінь (1557 м), на південному заході вал Пареньки (1737 м) весь "зашитий" жерепом, на сході Канусяки, Великий (1647 м) і, наліво від ньо­го Малий (1624 м). Краєвид з вершини Гро­фи, завдяки центральному її положенню в за­хідних Горганах, дуже обширний. На півночі впадає в очі довгий хребет Аршиць, від Горга-на Ілемського (1539 м) по Малі (1510 м) над Осмолодою. На сході видно ряд вершин групи Сивулі — це Пасічний (1480 м), Заплата (1508 м), Середня (1642 м), Висока (1805 м) і сама двогорба Сивуля (1836 м і 1815 м). Наліво від Сивулі, на найдальшому плані, по­мітна далека Синячка над Дорою. Направо від Сивулі, над обома Канусяками, видно гострі конуси групи Довбушанки. На південному сході, наліво від хребта Пареньки, виглядає Попадя (1742 м), направо на далекому плані — закарпатські вершині Стримба (1723 м) і Негровець (1712 м). Сходити будемо однією з доріг виходу.