Якщо вам набридла одноманітність на роботі, якщо вас дістали асфальт, смог від машин, аудіо, відео техніка, сусіди, якщо ви не знаєте куди себе подіти (до відпустки ще далеко), якщо, якщо... – зробіть всій цивілізації папа і вирушайте в гори поправити своє здоров'я. Дійсно, для чого бігти у пошуках здоров'я бог знає куди, за кордон? Його дійсно можна знайти у рідній державі, в Буковинських Карпатах – варто, лише протягнути руку. Ви потім обов'язково оціните всю величність і неповторність своєї мандрівки, яка дасть вам багато вражень, заряд адреналіну, нових друзів, цікавих спогадів і надихне вас на подальший здоровий спосіб життя.

Щоб зібратися у похід, з ночівлями у наметі та приготуванням їжі на вогнищі – потрібно чітко з'ясувати: усе необхідне ви впродовж декількох днів будете нести на собі. Як кажуть бувалі туристи – „все необхідне і нічого зайвого”. Тому, можете скористатися моїм 30-ти річним досвідом і тими порадами, які я зібрав у досвідчених „волоцюг” – перепрошую туристів.

Найпростіший варіант – це маршрут вихідного дня. Можна поїхати до Виженки або Яремчі. Маршруткою за 1 годину до Вижниці, автобусом за 25 хв. до с. Розтоки, і ви вже в горах. Гуляєте до схочу. Яремче – потягом в 04:55 на Коломию, відтак потягом Коломия-Рахів і в 09:30 ви в Яремчі. Яремче – перлина Карпат. Оглядова екскурсія-прогулянка по місту, до скель О. Довбуша, сувенірного базару, рачка Прут, водоспад – вражень море.

В обох випадках вибираєте галявину для ночівлі де є вода, і Виженка і Яремче. Є національні парки і тому для самодіяльних туристів відведені місця для ночівлі. Можна домовитися на ночівлю у приватному секторі. Але ми розглянемо більш романтичну перспективу. Щоб пройтися босоніж ранковою росою високо у горах і відчути запаморочення від високогірного повітря, доведеться серйозніше поставитися до мандрівки. Потрібний мінімальний туристичний набір – намет, спальний мішок, каремат (килимок), наплічник, зручне та витривале взуття.

Популярністю користуються намети польського та чеського виробництва. Вартість від 350 гривень до 300 у.о. Ціна залежить від кількості місць, якості тканини, заворотів всіляких і т.д. Важливо, аби в наметі було місце під тентом, де можна скласти речі. Додатковий тент, особливо на випадок сильного дощу, можна влаштувати і з целофанової плівки. Мода на важкі брезентові хакі-намети вітчизняного виробництва, поступово відходить.

Аби комфортніше почуватися у наметі, варто придбати килимок туристський (каремат). Він стелиться на дно намета і захищає вас від прохолодного грунту. Коштує каремат від 30 до 45 гривень. Можна нарубати гілля з смерек, постелити целофан – на так зручно, але дешево. Напличник – основний атрибут туриста. Ціна від 150 до 300 гривень. Нізащо не ведіться на так звані „колобки”, вони вже відійшли у вічність. З цими „колобками” пузатими ходили погані хлопці з мультика про крокодила Гену – вони вкрай незручна. Багато бувалих „волоцюг” віддають перевагу наплічникам з металевим каркасом типу „Єрмак” за зручністю вони трохи поступаються сучасним рюкзакам з синтетичної тканини, з різними лямками, широким грузовим поясом. Але мають суттєві переваги на коротких привалах. Їх запросто встановлюють вертикально, а відтак без сторонньої допомоги піднятися з вантажем. Ціни залежать від об’єму наплічника і всіляких прибамбасів.

Влітку, коли кортить у гори, а спального мішка не має, можна якось обійтися, взявши з собою кілька ковдр і теплий одяг на ніч. Незручно, але дешево. Але ... знову але – додаткові речі додаткова вага у наплічнику, додаткове місце. Спальні мішки бувають двох типів – „кокони” і „мішок-ковдра”, який має суцільний замок-блискавку збоку і знизу. Дві однакові ковдри можна з’єднати разом, і тоді в мішку можна спати втрьох (попустіться – в поході не до групового сексу). Йдеться про можливий варіант оптимізації. Пристойний літній спальник на синтепоні можна знайти за 80 гривень. Оптимальний спальник-ковдра коштує 100 гривень. В ньому можна спати весною, літом і осінню, інші дорожчі. Ціни сягають до 200 умовних одиниць. Одяг та взуття також відносяться до туристичного спорядження, але індивідуального.

Особливу увагу слід звернути на взуття. Основне взуття для походу – кросівки або черевики. Вони повинні бути легкими, шнуруватися, мати надійну міцну підошву, бажано з глибокими протекторами. Дуже добре, якщо взуття високе і щільно облягає гомілково-ступневі суглоби, ризик пошкодження яких в гірському поході найбільший. Взуття повинно бути не тісним і роз ходженим. Коли ноги втомляться і від цього трохи набрякнуть, воно може на давити і першого ж дня понатираєте такі пухирі... З одною парою вирушати в гора надовго не можна, потрібно мати змінне взуття (кеди, напівкеди, прості кросівки).

Непосвячені можуть здивуватися, однак навіть в літку слід одягати товсті вовняні шкарпетки (найкраще підходять ті, що власноруч зв’язала бабуся). Досвідчені „волоцюги” кращого захисту від мозолів досі не вигадали.

Побільше шкарпеток. Після денного переходу вовняні знімаються, одягаються звичайні, а не синтетичні. Одну пару теплих шкарпеток тримайте для спання на ніч. Взуття типу „трекінг” чи „волкер” це саме те, що вам потрібно. Головне не лякайтесь специфічних назв. Це звичайні високі черевики, надійні, котрі зашнуровуються аж до гомілки. Ціна на „секонді" від 40 до 70 гривень. Взуття типу „волкер" – звичайні, але міцні і відповідно, надійні „кросівки”, які виправдовують себе в суху погоду на нескладних дорогах. Кросіки „докерс”, котрі зручні як у місті так і в горах коштують 160-180 гривень. У Карпатах є місця де сніг не сходить навіть влітку, на початку серпня бувають заморозки. Без теплого светра і штанів вам не обійтись. Треба мати зо 2-3 футболки, чи теніски одну бажано з довгим рукавом, легкі вільного крою штани та шорти денного ходження, обов’язково штурмовку, або куртку вітрівку, змінну білизну, плащ-дощовик, а також поліетиленовий мішок у який пакуються всі речі, харчі, вкладають у наплічник. В серйозному поході оптимально мати 3 казанки різного розміру, щоб один в другий входили. Готувати на групу одразу перше, друге і чай. Не забудьте для себе взяти КЛМН (кружка, ложка, миска, ніж). Бувалі „волоцюги” тобто туристи беруть з собою ще й гачки металеві, рукавицю брезентову. Гачки щоб навішувати і легко знамати казанки, а рукавиця, щоб не обпекти руки. Гачки роблять самі з дроту. Ліхтарик повинен мати кожен, а сокиру одну на всіх. Вона має бути легка, зручна і гостра. Необхідно мати сухий спирт, сірники, запальничку. Все це запаковують у целофан, щоб не намокло. І нарешті харчування. В середньому турист за добу з’їдає набагато менше, ніж важить сам. Це аксіома. Водночас доведено, що надмір харчів обтяжує наплічник. Нічого не беріть у скляній тарі. Краще стратити гроші на консерви у бляшанках, ніж тягнути на власному горбі домашні тушонки, конфітюри і т.п. Є встановлений перелік харчів, які можна брати в похід.

Важливо, щоб раціон був різноманітний. Особливість харчування під час походу полягає в тому, що на сніданок і вечерю готують гарячі страви, а обід – це лише перекус. Надто довго посеред дня розводити багаття, готувати щось гаряче. Рибної консерви на двох зі шматком хліба вистачає. На десерт – жменька родзинок, курага чи ложка меду, і ви миттю відчуєте як прибуває сила, а потім по дорозі )якщо сезон) неодмінно потрапите на малину, чорниці (афини). Ягоди зі згущеним молоком – це кайф. А назбираєте грибів – ще одне делікатесне блюдо на вечерю. До речі, до вечері – сам бог верів. Перевірено, що в поході денна норма алкоголю на одну особу – 50 гр. спирту. Це не просто не зашкодить, а корисно, особливо після виснажливого переходу, а ще й в негоду. Вживайте тільки до вечері, зранку це згубно. Причому радимо не горілку, а таки харчовий спирт. Водний розчин C2H5OH це зайвий вантаж. До спирту у петпляшку можна вичавити сік лимона, а потім розчинити відповідну порцію гірською водою. Крім того спирт може прогодитися і як зовнішній антисептик.

Похідна аптечка – як привило вміст її – бинт, вата, йод перекис водню, анальгін, або щось інше з цієї групи, марганцівка, знеболюючий засіб при забоях, розтяжках, еластичний бинт, засів для зупинки сильної кровотечі. Кожен турист повинен мати особисті ліки, якщо вони потрібні, а також предмети особистої гігієни (мило, зубна паста, щітка, рушник, крем). Не забудьте годинник, документи, гроші. Непогано мати і мобільний телефон, але на жаль на смереках немає розеток для підключення підзарядки. Курцям не рекомендую кинути палити в поході (хоча сам не палю – три роки як лишив палити вдруге, лишати палити потрібно за довго до того, як почнете займатися туризмом).

Після годинного переходу вгору-вниз цигарка і кілька ковтків гірської джерельної води на привалі за щастя, а „стріляти” в поході – не пристойно. Усе це ретельно і щільно спаковуємо в наплічник змінне взуття і консерви на дно, далі спальник, одя, решту харчів, інші речі. Хліб кладете зверху. Під верхом має бути штурмовка, або вітрова, плащ-дощовик. В бокову кишеню покладіть 1,5 л петпляшку напою (охолоджений чай, сік натуральний). Свіжі харчі далеко не ховайте, це буде вам на перший обід в горах, або ще в транспорті.

„А теперь попрыгаем” – неодмінно казав мені командир взвода, перед тим, як вийти на 20 км „марш-бросок”, коли я служив в лавах Радянської Армії – взвалив на плечі свій речовий армійський мішок. Якщо нічого не дзенькає і не калатає – можна вирушати в дорогу. З богом слов’яни! Колектив „Туристичного компаса” гадає, що ви вибрали вірний напрямок на відпочинок і радить Вам якщо ви відпочиваєте в горах один, два на рік то фірма забезпечить вас необхідним тур спорядженням і харчуванням. Це набагато дешевше і вигідніше. Ціни на прокат приємно здивують вас. Туркомпас гостинно запрошує в Буковинські Карпати і бажає приємного відпочинку. До зустрічі, шановні друзі.